Наші
відеоматеріали

Eskaro Ukraine входить
до міжнародної групи Eskaro Group AB
Eskaro Group AB
736

Фарбування стелі

Фарбування стелі - процес досить нескладний для людини, яка не має багаторічного малярного досвіду, якщо знати основні правила фарбування стелі й дотримуватися їх. Але якщо не дотримуватися основних принципів роботи з лакофарбовими матеріалами, фарбування стелі спричинить труднощі, навіть майстрам із багаторічним стажем. У цій статті буде викладено матеріал, який допоможе визначити порядок проведення малярних робіт, роз'яснить основні принципи нанесення ЛФМ, а також дасть рекомендації щодо вибору матеріалу, найбільш ефективного в описаній ситуації.

Перш ніж приступати до виконання будь-яких робіт, необхідно заздалегідь підготувати все необхідне. Почніть із підготовки приміщення. Для зручності проведення малярних робіт у кімнаті забезпечте максимально вільний простір. Щоби запобігти забрудненню фарбою меблів, перемістіть їх в інше приміщення. Якщо такої можливості немає, захистить меблі поліетиленовою укривною плівкою або газетами. Підлогу, підвіконня та радіатори також захищають від потрапляння фарби. Для фіксації газет і плівки на вертикальних поверхнях використовується слабоклейка паперова малярна стрічка. Використання слабоклейкої стрічки дасть змогу уникнути пошкоджень поверхні після її видалення. Для ремонтного фарбування шпалери біля стелі так само треба захистити по периметру кімнати смугою малярської стрічки.

Подальшим кроком для здійснення якісного фарбування є забезпечення гарної видимості офарблюваної поверхні. Правильне освітлення дасть змогу контролювати фарбування, наносити фарбу рівномірно й без пропусків, коригувати, якщо фарба розподілилася по поверхні нерівномірно. На жаль, природне освітлення не завжди може забезпечити необхідний рівень освітленості поверхні, до того ж малярні роботи можуть проводитися в темний час доби.

Гарну видимість офарблюваної поверхні забезпечить косе, практично паралельне стелі, освітлення. Світло, що  падає під таким кутом, допоможе побачити найменші нерівності поверхні, що дасть змогу для їх виправлення на етапі підготовки поверхні та підкреслить різницю блиску між висохлою й мокрою фарбою під час фарбування. Для освітлення поверхні використовуйте світильник із лампою білого світіння та абажуром. Абажур на лампі допоможе сфокусувати світло й уникнути його розсіювання.

Після закінчення  підготовки приміщення для проведення малярних робіт можна приступати до підготовки поверхні для нанесення ЛФМ.

Фарбуючи перший раз, переконайтеся, що на стелі немає дефектів як явних, так і дрібних, і за потреби проведіть шпаклювання з наступним шліфуванням. Для виконання таких робіт рекомендується використовувати готову акрилову шпаклівку. Розмір часток у акриловій шпаклівці в кілька разів менше, ніж у сухої, завдяки високому ступеню її перетирання. Це забезпечує акриловій шпаклівці низку переваг, наприклад більш щільне заповнення виїмок, більш гладку поверхню після нанесення. Крім того, на етапі шліфування частки готової шпаклівки швидше осипаються на підлогу, створюючи менше пилу. Як акрилову  шпаклівку можна використовувати Aura Luxpro Fin Spackel. Усунення всіх недоліків поверхні є обов'язковим і важливим етапом, без якого Ви навряд чи зможете досягти бажаного результату після нанесення ЛФМ. Закінчивши усунення нерівностей необхідно знепилити поверхню, після чого можна переходити до нанесення ґрунтувального засобу.

Етапи підготовки до ремонтного фарбування залежать від стану старої фарби. Якщо фарба в гарному стані, то достатньо очистити поверхню від бруду, тому що він зменшує адгезію поверхні, іншими словами, здатність ЛФМ зчепитися з офарблюваною поверхнею. Під гарним станом старої фарби мається на увазі, що поверхня стелі міцна, стара фарба не відшаровується. Якщо стара фарба в незадовільному стані, то в тих місцях, де фарба тримається не міцно, її треба видалити механічно й зашпаклювати отримані виїмки. Іншу поверхню стелі за потреби шпаклюють, шліфують, видаляють пил. Якщо на стелі є плями від нікотину, кіптяви, сажі, плями від протікання води або іржі, то їх необхідно зафарбувати ізолювальною фарбою, тому що такі плями проступають через шпаклівку та фінішний шар стандартної водно-дисперсійної фарби. Для таких робіт можна використовувати ізолювальну фарбу Eskaro Objekt. Завершивши етап підготовчих робіт і переконавшись у готовності поверхні до фарбування, видаліть із поверхні весь пил.

Наступним етапом є нанесення проникної ґрунтовки. Цей етап дуже важливий, оскільки дасть змогу не тільки заощадити на загальній вартості робіт, знизивши витрату фарби, але також зміцнить поверхню й покращить адгезію фарби до неї. Тому для ґрунтування необхідно правильно підібрати проникну ґрунтовку. Не треба забувати про те, що різні матеріали (основи) мають різну вбираючу здатність (пористість) і міцність. Більш щільні матеріали вимагають від ґрунтовки підвищеної проникної здатності, з цієї причини склад ґрунтовки має бути більш рідким і текучим, а для менш щільних - більш концентрованим, тобто із великою кількістю сухого залишку. У такому разі використовуйте ґрунтовку-концентрат.

Правильне визначення ступеня розведення виконується так. Ґрунтовку-концентрат розвести із водою, наприклад, 1÷5, заґрунтувати невелику ділянку поверхні. Якщо після висихання ґрунтовка створила на поверхні плівку, її концентрація дуже велика і ґрунтовку треба зробити менш концентрованою. Для цього додаємо в розведену ґрунтовку ще одну частину води і, отримавши концентрацію 1÷6, повторюємо процес пробного ґрунтування поверхні. Якщо ґрунтовка висохла та не створила на поверхні плівку, концентрація ґрунтовки оптимальна для цієї поверхні. Підбирання концентрації використання ґрунтовки-концентрату може вимагати додаткових витрат часу, але повністю виправдовує себе, оскільки досягається оптимальна якість ґрунтування поверхні.

Якщо ж Ви з якоїсь причини відчуваєте труднощі з підбором концентрації ґрунтовки, то розводите концентрат, суворо дотримуючись інструкції, зазначеної на етикетці. Наприклад, ґрунтовку Eskaro Aquastop Professional рекомендується розводити в пропорції 1÷10. Ґрунтовку, розведену до такого ступеня, можна наносити на будь-яку поверхню без ризику її переґрунтувати.

Перед нанесенням проникної ґрунтовки підготуйте інструмент. Якщо використовується новий валик, його потрібно вимити теплою водою з милом. «Прання» валика допоможе видалити з його «шубки» частинки ворсу, інакше вони потраплять на стелю разом із ґрунтовкою та фарбою. Вимивши валик, добре відіжміть. Для видалення надлишків води валик можна прокатати по вертикальній поверхні зверху вниз кількома різкими і швидкими рухами. Малярні роботи рекомендується починати валиком, злегка зволоженим водою. Це дасть змогу валику краще й рівномірніше увібрати в себе лакофарбовий матеріал (проникну ґрунтовку або фарбу). Нанесення проникної ґрунтовки треба здійснювати від віконної стіни перпендикулярно їй. Ґрунтовку наносити смугами приблизно в 3 ширини валика аж до протилежної стіни, потім можна наносити наступну смугу.

Після висихання ґрунтувального шару можна приступати до нанесення фарби.

Нанесення фарби виконують в закритому приміщенні без протягів за температури не вище ніж +25 °С. Більш висока температура в приміщенні призводить до занадто швидкого висихання (полімеризації) фарби, що не дає змоги офарблювати суміжні ділянки поверхні без видимого стику. Якщо провітрювання приміщення перед фарбуванням не дало бажаного результату й температура в приміщенні знову занадто висока, то необхідно підвищити вологість у приміщенні. Ще існує спеціальна добавка для фарби Eskaro Time+, яка також уповільнює час висихання фарби, не порушуючи її властивостей.

Правильний підбір фарби – ще один чинник, що впливає на кінцевий результат. Фарбу підбирають залежно від типу приміщення. Для сухих приміщень, таких як спальня, дитяча кімната, вітальня, основною вимогою до стельової фарби, зазвичай, є ступінь блиску. Для цих приміщень рекомендується обирати матову або глибокоматову стельову фарбу. З причини того, що такі фарби частіше використовуються в білому (не тонованому) вигляді, велика увага приділяється їх білизні, а матовий (або глибокоматовий) ступінь блиску дасть змогу візуально «замаскувати» неідеальну підготовку поверхні стелі. За таку фарбу може використовуватися Aura Luxpro 3. Але якщо треба фарбувати стелі в кухні або ванній кімнаті (в приміщенні з високою вологістю), то основними вимогами до фарби стає висока вологостійкість і стійкість до мокрого стирання. На жаль, стандартні матові (і глибокоматові) стельові фарби не мають достатньої стійкості до вологи. У приміщеннях із високою вологістю рекомендується використовувати спеціально розроблені для таких цілей фарби. Такою фарбою є, наприклад Аura Luxpro K&B (Kitchen and Bathroom). Вона створює лакофарбову плівку із напівматовим ступенем блиску, яка не пропускає вологу та бруд, що дає змогу за потреби проводити інтенсивне очищення поверхні з використанням неабразивних мийних засобів.

Починати фарбування стелі треба з фарбування кутів між стіною та стелею. Для цього використовується круглий пензель із ворсом, закругленим на кінці пензля. Також для цього може бути використаний плоский (флейцовий) пензель.

Відразу після нанесення фарби пензлем рекомендується додатково (поки шар фарби ще не висох) «відкатати» фарбу валиком. Якщо цього не зробити, то сліди від щітки будуть помітні після нанесення валиком фінішного шару фарби. Секрет цієї дії полягає в тому, що шар водно-дисперсійної фарби, нанесений пензлем, завжди виходить товще, ніж нанесений валиком. Крім того, після нанесення водно-дисперсійної фарби пензлем на поверхні завжди залишаються смуги. Саме тому й потрібно додаткове «прикочування» фарби валиком. Роботу необхідно виконувати швидко і без перерв, оскільки водно-дисперсійна фарба досить швидко висихає, що ускладнює з'єднання між собою суміжних офарблюваних ділянок без видимих переходів (тобто нашарувань фарби).

Приділіть також увагу вибору інструменту для нанесення фарби. Використання низькоякісного валика може спричинити ряд труднощів під час нанесення фарби. Наприклад, валик може залишати смуги від ворсу, який виступає за край, валик може «линяти», залишаючи ворс на пофарбованій поверхні, або нерівномірно розподіляти фарбу по поверхні. Для найкращого результату рекомендується використовувати валик із довжиною ворсу 12-15 мм, з шубкою з мікрофібри зі зрізаними краями, що дасть змогу рівномірно розподілити фарбу по поверхні і створити середню за шорсткістю структуру.

Якщо стельову фарбу наносити у два шари, перший шар треба наносити перпендикулярно падінню світла з вікна, а другий – паралельно йому. Це дає змогу мінімізувати ймовірність утворення смуг після фарбування. Після занурення у фарбу валик завжди треба ретельно розкачати, шар фарби на валику має бути рівномірним з усіх боків. Для розкочування валика використовується спеціальна кюветка.

Фарба наноситься «від стіни до стіни» смугою, ширина якої дорівнює приблизно ширині трьох валиків. Не відриваючи валика від поверхні, маляр робить рухи, схожі на літеру N.

Наносячи наступну смугу, необхідно частково захоплювати попередню, щоби не створювати різких переходів між сусідніми смугами. Закінчується фарбування ділянки плавним рухом завжди в одному напрямку так, щоби при обраному напрямку ворс на валику накочувався, а не розпушувався. Валик відривати від поверхні треба плавно, без різкого зупинення. Офарбивши  одну смугу поверхні «від стіни до стіни», починаємо фарбування наступної смуги, і так далі до тих пір, поки не буде пофарбована вся поверхня стелі. Після того як перший шар фарби висох, таким же чином наноситься другий, фінішний шар, але вже паралельно падінню світла з вікна.

Коли фарба висохне, можна буде насолоджуватися плодами виконаної роботи і витрачених зусиль. І якщо всі рекомендації з належною старанністю будуть виконані, білосніжна стеля відмінної якості буде радувати вас не один рік.

%%